Музей української діаспори відкриває свої двері для відвідувачів

Музей української діаспори у Києві з 30 червня відновлює роботу.

Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.

 

"30 червня ми відкриваємо свої двері для відвідувачів", - йдеться у дописі.

Водночас, зазначається, що музей розпочинає роботу з обмеженнями через пандемію коронавірусу.

Зокрема музей можна відвідати тільки в масках/распіраторах, дотримуючись у залах соціальної дистанції (1,5 м). Особам без індивідуальних засобів захисту у відвіданні музею буде відмовлено. На вході проводитиметься температурний скрінінг, відвідувачі з явними ознаками распіраторних захворювань і підвищеною температурою в музей допускатись не будуть.

Екскурсії проводитимуться індивідуально або для груп до чотирьох осіб, тому їх потрібно буде замовляти заздалегідь.

Наголошується, що музей забезпечений усіма необхідними антисептичними засобами для відвідувачів.


Довідково. Музей української діаспори засновано у 1999 році. Музей є філією Музею історії м. Києва. Експозиція музею розповідає про історію української еміграції та відомих українських емігрантів, які прославили Україну далеко за її межами.

В музеї можна ознайомитись з життям та творчістю видатних діячів культури, науки та мистецтва українського походження, побачити унікальні світлини й документи, що розповідають про складні життєві випробування колишніх співвітчизників та їхній шлях до успіху.

Серед унікальних експонатів – колекція творів мистецтва та персональні речі представників родини Кричевських, яких доля розкидала по різних куточках світу (США, Франція, Венесуела).

Зокрема, в музеї експонуються графічні твори і живопис Василя Григоровича, Миколи Васильовича та Катерини Василівни Кричевських. У музеї представлена творчість художників Олекси Булавицького (США), Людмили Морозової (США) та скульптора Петра Капшученка (Аргентина-США). Окрема меморіальна зала присвячена зірці світового балету Сержу Лифарю (Франція), видатному танцюристу та хореографу родом із Києва.

Окрім постійної експозиції в музеї постійно проходять виставки та культурно-мистецькі заходи. На постійній основі діє проєкт "Наш Сікорський", присвячений авіаконструктору Ігорю Сікорському.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.