Арештовані картини Порошенка помістили за ґрати в музеї Гончара

Картини з колекції Петра Порошенка, через які його викликали на допит у Державне бюро розслідувань, залишили в музеї Івана Гончара і помістили за ґрати.

Про це пишуть на сторінці Петра Порошенка.

 

"Сьогодні тут [у музеї Івана Гончара] відкрилася незвичайна виставка, де представлені полотна митців, більшість з яких мають безпосередній стосунок до України. Запрошую всіх відвідати цю інсталяцію. Приходьте, щоб побачити на власні очі, до чого призводять безглузді дії влади", — сказано на сторінці.

Пресслужба партії "Європейська солідарність" повідомила, що така експозиція — це перформанс.

"Директор музею Петро Гончар символічно розірвав стрічку, якою були опечатані двері до виставкової зали, і присутні побачили, що картини художників зі світовими іменами буквально перебувають "під арештом", у заґратованому просторі", — пишуть у повідомленні.

26 червня працівники ДБР приїхали до музею, щоб оцінити колекцію Порошенка. Утім, за словами директора музею Петра Гончара, у слідчих не було відповідних для цього документів, тому вони змушені були піти.


Нагадуємо
, що 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.