Кожен третій українець шкодує про розпад Радянського Союзу

Соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології показує, що третина українців шкодують про розпад СРСР

Про це йдеться в соціологічному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.

Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує. Якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодують (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення – 51% до 32%. На Півдні, Сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто не шкодує.

 
КМІС

35% респондентів вважають, що перебування України в СРСР принесло їй більше користі; про більшу шкоду говорять 28% респондентів. При цьому, 25,5% респондентів обрали варіант "важко сказати напевно, чого було більше". 

Українці ставляться до Сталіна набагато гірше, ніж росіяни (громадяни Росії), і ця тенденція, схоже, закріплюється. Серед українців в цілому переважає негативне ставлення до Сталіна: рік тому 40% ставилися до нього з ворожістю, страхом чи ненавистю, 25% ставилися байдуже і 16% – позитивно (з повагою, симпатією чи захопленням).

А в Росії позитивно до Сталіна ставилося 52% (тобто на 36% більше, ніж в Україні), а негативно –лише 14%, байдуже приблизно стільки ж, скільки в Україні (26%); інші не визначилися з відповіддю. Тобто в Україні Сталін безперечно негативна постать, а в Росії – позитивна.

 
КМІС

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.