Укрпошта випустила марку до 100-річчя театру імені Франка

Акціонерне товариство «Укрпошта» випустило поштову марку, присвячену 100-річчю Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу МКІП.

"На марці зображено сам театр, а на купонах – одні із засновників театру – Гнат Юра та Амвросій Бучма, актриса Наталія Ужвій, театральний режисер Сергій Данченко і Богдан Ступка, який очолював театр в 2001-2012 роках", - йдеться у повідомленні.

Театр імені Івана Франка було засновано у Вінниці 1920 року частиною акторів Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та акторами Нового Львівського театру на чолі з Амвросієм Бучмою. Об'єднавшись, митці утворили театральний колектив під назвою "Новий Драматичний театр імені Івана Франка", керівником якого було обрано Гната Юру. З 1923 року як Державний театр УРСР заклад було переведено до столиці України — Харкова.

Влітку 1926 року театр ім. І. Франка за рішенням уряду перевели до Києва. У 1940 році — театр одержав звання академічного. Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного. З кінця 2001 до 2012 року театр очолював Герой та народний артист України Богдан Ступка. Театр стає дійсним членом Міжнародного інституту театру, сприяючи таким чином популяризації українського театрального мистецтва у світі.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.