Стародавні крокодили, що могли бігати, як страуси. ФОТО

Група палеонтологів заявляє, що деякі стародавні крокодили могли пересуватися на двох лапах.

Про це, на їхню думку, свідчать прекрасно збережені скам'янілі сліди, виявлені у Південній Кореї, пише кореспондент BBC News з питань науки Джонатан Амос.

Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
A.ROMILIO/UNIVERSITY OF QUEENSLAND

Вчені виявили близько сотні таких відбитків завдовжки 18-24 см – тварини ймовірно залишили їх у мулі біля давно зниклого озера у часи раннього Крейдового періоду, 110-120 млн років тому.

Палеонтологи кажуть, що ця знахідка може змінити наше сприйняття крокодилів.

"Люди звикли думати, що крокодили мало що роблять – що вони просто лежать днями десь на берегах Нілу чи річок Коста-Рики. Ніхто не думає, а що як ці істоти могли ходити на двох лапах і бігати, як страус чи Тиранозавр Рекс", - відзначає заслужений професор Університету Колорадо Мартін Локлі у розмові з BBC News.

Нове дослідження має викликати палкі дебати, адже навряд чи всі вчені погодяться з висновками про "дволапих крокодилів".

Професор Локлі та його колеги назвали тварину, яка залишила знайдені сліди, Batrachopus grandis.

Хоча її фізичних решток наразі не виявили – всі уявлення про неї ґрунтуються виключно на відбитках.

Так виглядають ті самі сліди
Так виглядають ті самі сліди
KYUNG SOO KIM/CUE

Ці сліди дуже схожі, хоча й набагато більші, на сліди викопних крокодилів Batrachopus, що жили на десятки мільйонів років раніше у Юрський період.

Ті давніші крокодили, втім, були чотирилапі – пересувалися на чотирьох кінцівках.

Утім, як каже професор Локлі, єдиним поясненням слідів, знайдених зараз у Південній Кореї, може бути те, що були крокодили, які ходили на двох лапах.

За його словами, відбитки збереглися дуже чіткими, їх можна детально роздивитися.

"Вони ставили одну лапу перед іншою. Вони навіть могли б пройти тест на тверезість. Але немає відбитків передніх лап", - аргументує вчений.

На користь теорії про "дволапих крокодилів", які мали більш вертикальну поставу, свідчить і глибина слідів, зокрема глибші відбитки п'яток, каже керівник досліджень професор К'юнг Су Кім з південнокорейського Національного університету Чінджу.

Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
KYUNG SOO KIM/CUE

"У купі з тим, що ми не виявили будь-яких відбитків хвоста, стає зрозуміло, що ці істоти пересувалися на двох лапах", - пояснює вчений.

За його словами, вони рухалися, як багато динозаврів, але сліди не належать динозаврам, адже ті (як і їхні нащадки птахи) спиралися скоріше на пальці ніг.

"Крокодили ж ходять на стопах ніг, лишаючи чіткі відбитки п'яток. Так само, як люди", - додає професор.

А професор Локлі вважає, що нові сліди дозволять по-новому пояснити схожі відбитки, які він з колегами виявив у 2012 році – тоді вчені вважали, що знайшли трохи гірше збережені і молодші відбитки гігантських літаючих рептилій, відомих як птерозаври.

Зараз же Мартін Локлі припускає, що ті відбитки також могли зробити "дволапі крокодили" Batrachopus.

У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
KYUNG SOO KIM/CUE

Інший вчений – професор Філ Меннінг з Університету Манчестера – вважає, що сліди справді "дуже цікаві" і потребують детального вивчення.

Однак він сумнівається у тому, що їх справді могли залишити "прямоходячі крокодили".

За словами вченого, манера руху сучасних крокодилів показує, що навіть коли вони пересуваються швидко, їхні лапи рухаються від тіла, а не до нього – як на виявлених доріжках слідів.

"Як на мене, то їх зробив хтось з динозаврів. Чи був то крокодил, ми, на жаль, не знаємо, адже немає викопних кісток, які б про це свідчили", - резюмує професор Меннінг.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.