Горбачов планував повернути Карелію Фінляндії – колишній дипломат

Під час президентства Міхаїла Горбачова СРСР був готовий почати діалог про повернення Карелії до складу Фінляндії.

Причина такого рішення Москви була в нестачі фінансових ресурсів на захоплений під час Другої світової війни регіон. Про це в своїй книзі розповів колишній співробітник МЗС Фінляндії, доктор політології Юкка Сеппінен, пише Iltalehti.

Карелія
Карелія
Фото: Сергей Смирнов / GLobal Look Press

Як стверджує автор, наприкінці 1980-х років у СРСР вже "почали дути більш вільні вітри", і у Фінляндії з'явилися реальні шанси повернути Карелію.

За словами Сеппінена, це відбувалося на тлі позитивного ставлення ліберальних членів Політбюро ЦК КПРС до незалежності балтійських країн.

Відмовитися від частини території СРСР вирішив, щоб зняти з себе тягар витрат на Виборг. Адже у радянського режиму не було грошей на відновлення цієї території, пише Сеппінен.

Але ця ідея так і не увінчалася успіхом через дев'ятого президента Фінляндії Мауно Койвісто. За словами ексдипломата, тодішній лідер Фінляндії був родом із Турку і не хотів, щоб у західної частини країни з'явився сильний конкурент, такий як Виборг.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.