У РФ наплутали чиї оленярі боролися з нацистами - фінські чи радянські. ФОТО

Світлина, на якій зображено озброєного фінського солдата і оленя, була використана для привітання з Днем Перемоги 9 травня у вигляді банера місцевою владою міста Усінськ в Республіці Комі РФ.

Усе б нічого, от тільки фронтова світлина була зроблена ще у травні 1944 року, коли Фінляндія воювала з СРСР на боці Третього Райху. Вояка-фіна місцева влада переплутала з радянським бійцем.

Як передає "Україна молода", про скандальний випадок повідомляють російські та місцеві ЗМІ Республіки Комі.

 

Не дивно, що мешканці Усінська були обурені таким привітанням із перемогою у Другій світовій війні. Користувачі соцмереж одразу почали поширювати фото багатоповерхівки із банером.

Окрім привітання з Днем Перемоги на банері були розміщені рядки російського вірша Галини Грицаченко "Рогаті батальйони":

"За кругом полярным в Великой войне

Сражались олени и люди.

Поклонимся им, постоим в тишине,

Пусть вечная слава им будет!".

 

Користувачі, які знаються на тематиці Другої світової війни, звернули увагу, що солдат тримає в руках зовсім не радянську зброю, а пістолет-кулемет Suomi KP/31 системи Аймо Лахті, який перебував на озброєнні фінської армії.

Згодом в мережі знайшли навіть оригінал фото з описом "Finnish soldier with a reindeer in Lapland, May 4 1944 (exact location not known)", що перекладається, як: "Фінський солдат з оленем у Лапландії, 4 травня 1944 року (точна локація невідома).

Також у альбомі "Warrior of Lapland" було знайдено й інше фото в кольорі, на якому зображено того ж таки фіна і його оленя того ж таки травневого дня. І підпис: "Фінський солдат Jouni Klemet Halonen зі своїм оленем, якого кличуть Rangifer Tarandus, насолоджується сонячним днем у Лапландії, травень 1944 року".

 

Перша заступниця міського голови Усінська Тетяна Анісімова назвала цей випадок "недопрацюванням управління культури" та пообіцяла всіх причетних суворо покарати.

Також вона пообіцяла у майбутньому, перш ніж використовувати історичні світлини, консультуватися із професійними істориками, щоб такі "казуси не повторювалися".

Пізніше керівник адміністрації міста Микола Такаєв також пообіцяв покарати винних за "помилку, яку неможливо вибачити". І запевнив, що банер провисів лише кілька годин і був знятий. Мовляв, дякуємо спостережливим мешканцям міста і перепрошуємо ветеранів.

За його словами, адміністрація міста хотіла у привітанні показати оленячий батальйон, який формувався під час війни в Усінську, але не вийшло.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.