У Польщі вшанували пам'ять перших в'язнів Освенциму

Президент Польщі вшанував пам'ять 728 мешканців міста Тарнува, які 14 червня 1940 року стали першими в'язнями нацистського концтабору Аушвіц.

По це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Президент Анджей Дуда, а також віце-прем'єр Пьотр Глінський поклали в неділю квіти до стіни страт Освенциму та біля залізничної колії, якою до концтабору привезли першу групу в'язнів.

"Ця земля просякнута кров'ю і всипана попелом зі спалених людських тіл. Ця земля волає про пам'ять, про те, щоб ми ніколи цього не забули, і це ніколи знову не повторилося", - заявив Дуда на церемонії.

Він нагадав, що першою групою в'язнів були громадяни Польщі, які в Освенцимі отримали номери від 31 до 758.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький своєю чергою зазначив у Facebook, що обов'язком живих є пам'ятати про загиблих під час Другої світової війни та вшановувати їх пам'ять.


Як відомо, в Освенцимі нацисти вбили 1,1 млн осіб, з яких близько мільйона були євреї.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.