На Львівщині зчинився скандал навколо ремонту будинку ХІХ століття

У селі Созань Старосамбірського району на Львівщині провели ремонт фасаду будівлі місцевого психоневрологічного інтернату. За відгуками будинок австрійської доби втратив автентичність, а його вигляд зіпсовано

10 червня Старосамбірська районна рада на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила про завершення ремонту будівлі психоневрологічного інтернату у селі Созань. На це витратили 274,6 тис.грн.

Повідомлення супроводжувалось фото будівлі до та після ремонту.

 

Зображення викликали шквал критики через втрату будівлею автентичності. Виявилось, що відремонтована будівля зведена приблизно у 1848 році.

Будівля в ході ремонту була утеплена пінопластом. Також знесено балкон та приховано псевдовікна. Унаслідок цього будинок втратив вигляд "історичного" і тепер виглядає як новозбудований.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод зауважив, що це приміщення не вважається памʼяткою історії чи архітектури. І додав: "вірогідно, що ця будівля заслуговує бути пам'яткою. Розпочати процедуру внесення його (і подібних споруд) до числа нововиявлених пам'яток може кожен орган місцевого самоврядування. Ініціатором може стати також і громадська структура. Навіть тепер не пізно створити комісію та обстежити, чи післявоєнна реконструкція і свіжі ремонти ще не перекреслили такої перспективи".

Далі йшло пояснення, що органам місцевого самоврядування невигідно клопотатися про надання історичним спорудам статусу памʼяток,адже це значно здорожчує їх ремонт та утримання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.