На Львівщині зчинився скандал навколо ремонту будинку ХІХ століття

У селі Созань Старосамбірського району на Львівщині провели ремонт фасаду будівлі місцевого психоневрологічного інтернату. За відгуками будинок австрійської доби втратив автентичність, а його вигляд зіпсовано

10 червня Старосамбірська районна рада на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила про завершення ремонту будівлі психоневрологічного інтернату у селі Созань. На це витратили 274,6 тис.грн.

Повідомлення супроводжувалось фото будівлі до та після ремонту.

 

Зображення викликали шквал критики через втрату будівлею автентичності. Виявилось, що відремонтована будівля зведена приблизно у 1848 році.

Будівля в ході ремонту була утеплена пінопластом. Також знесено балкон та приховано псевдовікна. Унаслідок цього будинок втратив вигляд "історичного" і тепер виглядає як новозбудований.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод зауважив, що це приміщення не вважається памʼяткою історії чи архітектури. І додав: "вірогідно, що ця будівля заслуговує бути пам'яткою. Розпочати процедуру внесення його (і подібних споруд) до числа нововиявлених пам'яток може кожен орган місцевого самоврядування. Ініціатором може стати також і громадська структура. Навіть тепер не пізно створити комісію та обстежити, чи післявоєнна реконструкція і свіжі ремонти ще не перекреслили такої перспективи".

Далі йшло пояснення, що органам місцевого самоврядування невигідно клопотатися про надання історичним спорудам статусу памʼяток,адже це значно здорожчує їх ремонт та утримання.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.