Басівське городище скіфів пошкодили чорні археологи

Співробітники заповідника «Посулля» виявили пошкодження археологічної памʼятки скіфської доби

5 червня співробітники державного історико-культурного заповідника "Посулля" візуально обстежили пам'ятку національного значення, городище кінця VI – поч. ІІІ ст. до н.е. Загальна площа Басівського городища близько 170 га. Це - друге за розмірами на території лівобережної лісостепової України. Про це у мережі Фейбук повідомив Антон Корж.

При обстеженні виявлено нелегальні розкопи чорних археологів, які завдали шкоди памʼятці.

"Побачене заставляє волосся ставати дибки. Масштаби грабунку пам'ятки вражають. Книгу нашої давньої історії нещадно шматують, безжалісно вириваючи сторінки, які вже ми не зможемо вклеїти. … Площа поруйнованої частини сягає декілька сотень метрів квадратних при глибині від 0,2 до 1 і більше метрів. Це жах. І в цих умовах ми спостерігаємо відчутне зменшення фінансування культури" - зазначив Антон Корж.

За фактом руйнування пам'ятки складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

 
 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.