Басівське городище скіфів пошкодили чорні археологи

Співробітники заповідника «Посулля» виявили пошкодження археологічної памʼятки скіфської доби

5 червня співробітники державного історико-культурного заповідника "Посулля" візуально обстежили пам'ятку національного значення, городище кінця VI – поч. ІІІ ст. до н.е. Загальна площа Басівського городища близько 170 га. Це - друге за розмірами на території лівобережної лісостепової України. Про це у мережі Фейбук повідомив Антон Корж.

При обстеженні виявлено нелегальні розкопи чорних археологів, які завдали шкоди памʼятці.

"Побачене заставляє волосся ставати дибки. Масштаби грабунку пам'ятки вражають. Книгу нашої давньої історії нещадно шматують, безжалісно вириваючи сторінки, які вже ми не зможемо вклеїти. … Площа поруйнованої частини сягає декілька сотень метрів квадратних при глибині від 0,2 до 1 і більше метрів. Це жах. І в цих умовах ми спостерігаємо відчутне зменшення фінансування культури" - зазначив Антон Корж.

За фактом руйнування пам'ятки складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.