Ройтбурда знову звільнили з посади директора музею

Апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким Олександр Ройтбурд звільнений з посади директора Одеського художнього музею.

Про це повідомляє Думская.

 

"Одеський апеляційний суд скасував рішення Приморського райсуду міста від 10 лютого, яке, своєю чергою, скасовувало рішення облради від 4 вересня 2019 року про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що апеляційний суд констатував: Ройтбурд був призначений на посаду відповідно до законної процедури, але все ж таки припустився низки порушень. Зокрема проводив у музеї концерти, не пустив у фонди з перевіркою депутатів, робив ремонт без погодження робіт з облрадою.

Сам Ройтбурд написав у Facebook: "Боротьба триває. Завтра почнемо рефлексувати. Я сподіваюся в Україні, крім дивних судових рішень, ще діють ЗАКОНИ з великої літери З".


Нагадаємо, відомий художник Олександр Ройтбурд 6 грудня 2017 року переміг у відбірковому конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. 19 березня 2018 року голова ОДА підписав п'ятирічний контракт з Ройтбурдом, призначивши його директором музею. Кандидатуру художника тоді не підтримала обласна рада.

4 вересня 2019 року облрада з ініціативи групи представників Опозиційного блоку ухвалила рішення про звільнення Ройтбурда з посади керівника музею, що викликало обурення громадськості.

Голова ОДА, керуючись вимогами Закону "Про культуру", відмовився видати розпорядження про звільнення Ройтбурда з посади, а сам художник оскаржив рішення облради в суді.

У жовтні 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту назвало рішення про звільнення Ройтбурда безпідставним.

У лютому 2020 року суд визнав незаконним і скасував рішення Одеської облради про звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.