У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів церкви Святого Лазаря. ФОТО

У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів давно зруйнованої церкви Святого Лазаря, де був похований дослідник і підприємець Олександр Поль, завдяки якому почалася розробка залізних руд у Кривому Розі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Охоронну археологічну службу України.

 

"Археологічні дослідження фундаментів церкви Св. Лазаря, що у Севастопольському парку м. Дніпра розпочинає 18 травня Дніпровська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України. Керівник робіт – Дмитро Тесленко", - йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що саме тут у 1890 році був похований Олександр Поль – перший почесний громадянин міста, ("першовідкривач криворізьких руд", ініціатор створення Катерининської залізниці та історичного музею.

 

На жаль, Друга світова війна та радянський режим не залишили по собі ані церкви, ані поховання Поля. Довгий час вважалося, що на місці церкви насипаний меморіальний курган, однак у результаті розвідки, проведеної минулого року, її фундаменти було локалізовано трохи далі на південь від кургану, інформують археологи.

 

Цьогоріч планується дослідити залишки усієї споруди та, за участі фахівців-антропологів визначити місце поховання Олександра Поля, аби вшанувати його належним чином.

 

Як раніше повідомлялось, у Дніпрі встановлено місце розташування Лазаревської церкви, у склепі якої, ймовірно, поховано першого почесного громадянина Катеринослава, громадського діяча Олександра Поля.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що 18 травня, у День музеїв, на встановленому місці почнуться археологічні розкопки. У випадку, якщо під фундаментом у склепі буде знайдено останки, проведуть антропологічну експертизу, а за можливості й ДНК.

У подальшому на місці захоронення Поля міська влада планує створити пантеон або ж кенотаф почесних громадян Дніпра.



ДОВІДКА. Олександр Поль (1 вересня 1832 – 7 серпня 1890 рр.) – український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат і громадський діяч.

Брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині, 15 років присвятив вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведення їхнього промислового значення. Особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпровського регіону.

Нині у Дніпрі Полю встановили пам'ятник, назвали його іменем проспект та вулицю.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.