У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів церкви Святого Лазаря. ФОТО

У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів давно зруйнованої церкви Святого Лазаря, де був похований дослідник і підприємець Олександр Поль, завдяки якому почалася розробка залізних руд у Кривому Розі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Охоронну археологічну службу України.

 

"Археологічні дослідження фундаментів церкви Св. Лазаря, що у Севастопольському парку м. Дніпра розпочинає 18 травня Дніпровська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України. Керівник робіт – Дмитро Тесленко", - йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що саме тут у 1890 році був похований Олександр Поль – перший почесний громадянин міста, ("першовідкривач криворізьких руд", ініціатор створення Катерининської залізниці та історичного музею.

 

На жаль, Друга світова війна та радянський режим не залишили по собі ані церкви, ані поховання Поля. Довгий час вважалося, що на місці церкви насипаний меморіальний курган, однак у результаті розвідки, проведеної минулого року, її фундаменти було локалізовано трохи далі на південь від кургану, інформують археологи.

 

Цьогоріч планується дослідити залишки усієї споруди та, за участі фахівців-антропологів визначити місце поховання Олександра Поля, аби вшанувати його належним чином.

 

Як раніше повідомлялось, у Дніпрі встановлено місце розташування Лазаревської церкви, у склепі якої, ймовірно, поховано першого почесного громадянина Катеринослава, громадського діяча Олександра Поля.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що 18 травня, у День музеїв, на встановленому місці почнуться археологічні розкопки. У випадку, якщо під фундаментом у склепі буде знайдено останки, проведуть антропологічну експертизу, а за можливості й ДНК.

У подальшому на місці захоронення Поля міська влада планує створити пантеон або ж кенотаф почесних громадян Дніпра.



ДОВІДКА. Олександр Поль (1 вересня 1832 – 7 серпня 1890 рр.) – український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат і громадський діяч.

Брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині, 15 років присвятив вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведення їхнього промислового значення. Особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпровського регіону.

Нині у Дніпрі Полю встановили пам'ятник, назвали його іменем проспект та вулицю.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.