CКУ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу 1944 року

Світовий конґрес українців (СКУ) вшановує невинних жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року та підтримує звернення Меджлісу кримськотатарського народу до ООН з закликом визнати цей акт тоталітарного радянського режиму геноцидом.

Про це йдеться у заяві на сайті СКУ.

 

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять кримських татар, безвинно загиблих внаслідок насильницького виселення з рідної землі радянською владою.

Зараз Російська Федерація продовжує цю політику пригноблення й насилля, окупувавши Крим та відкрито переслідуючи кримськотатарський народ, спаплюживши людські права й свободи.

Світовий конґрес українців закликає світове співтовариство віддати шану жертвам жахливого злочину тоталітарного комуністичного режиму та визнати події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу", - заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Він додав: "Водночас, світ не може допустити повторення болючих уроків історії. Ми закликаємо до посилення тиску на Російську Федерацію аж до повної деокупації Криму та Донбасу та звільнення політичних в'язнів".

В СКУ нагадали, що 76 років тому, 18 травня, радянська влада розпочала заздалегідь сплановану депортацію з Криму близько 200 тисяч етнічних кримських татар, більшість яких становили жінки, діти та люди старшого віку.

Майже половина з них загинула під час насильницького переселення та від голоду, хвороб, тортур і каторжних робіт на засланні, у безлюдних районах Центральної Азії. Разом з цим у Криму було знищено матеріальну й духовну спадщину кримських татар, закрито бібліотеки, школи і мечеті та змінено тисячі історичних назв.

У 2019 р. Меджліс кримськотатарського народу направив звернення до парламентів та урядів держав з закликом визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу.

"Світовий конґрес українців підтримує це звернення та вітає заяву Сейму Латвії щодо вшанування жертв депортації 1944 року, підтримки політики невизнання незаконної анексії Криму, та визнання депортації кримських татар 1944 року геноцидом", - йдеться у заяві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.