На Чернігівщині активісти відновили межі п'яти розораних курганів. ФОТО

На території курганного комплексу "Безводівка" в Ічнянському районі Чернігівщини активісти відновили межі п'яти розораних аграріями курганів.

Про це у Facebook повідомив голова громадського руху "Хранителі курганів" Олександр Кликавка, передає Укрінформ.

 

"Впродовж року на обсерваторії "Безводівка" було відновлено 5 курганів! П'ять історичних пам'яток повернуто українському народу. На мапі вони позначені оранжевими шпильками.

Коли я вперше познайомився з комплексом Безводівка, могил було 13. Тепер їх 18. Але ще 150 років тому їх було 30, тому роботи по відновленню історичної спадщини ще багато", - написав він.

 

Активіст подякував за співпрацю департаменту культури туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, а також фермерським господарствам.

Кореспонденту Укрінформу він розповів, що відновити кургани вдалося завдяки інформаційній роботі у соцмережах, повідомленням у ЗМІ, проведеній у Чернігові пресконференції та залученню широкої громадськості до вирішення проблеми захисту пам'яток археології.

Численні заяви, що були надіслані в департамент культури, поліцію, обласну прокуратуру, та дзвінки на "гарячу" урядову лінію стимулювали місцеві фермерські господарства дотриматися вимог закону "Про охорону культурної спадщини" і повернути пам'ятки українському народу.

 

"Ми встановили на курганах виготовлені на спонсорські кошти інформаційні таблички та поставили кілька фотопасток для фіксації можливих правопорушень на пам'ятках", - зазначив Кликавка.

 

За його словами, плоскі поки що кургани засіяли травою, оборали колією, а деякі обсадили деревами. Наступним кроком стане їх реставрація – досипання землі та відновлення до рівня, описаного в документах XIX сторіччя. Це буде зроблено у тісній співпраці зі спеціалістами департаменту культури Чернігівської ОДА.


ДОВІДКА. Всеукраїнська спільнота "Хранителі курганів" утворилась у соцмережі довкола проєкту Кликавки "Обсерваторія "Безводівка". Мета активістів – сприяти збереженню древніх курганів, які останніми роками знищуються агровиробниками.

За інформацією фахівців обласного департаменту культури, на Чернігівщині налічується майже 9 тисяч об'єктів і пам'яток культурної спадщини. З них – близько 4,7 тис. – пам'ятки археології.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.