"Нічну варту" Рембрандта тепер можна розгледіти в деталях онлайн

Державний музей Амстердама опублікував найбільш детальне цифрове зображення картини Рембрандта "Нічна варта".

Про це повідомляється на сайті музею, передає Укрінформ.

 

"Державний музей публікував найбільшу детальну фотографію "Нічної варти" на власному сайті. Її можна приблизити так, щоб детально роздивитися окремі мазки і навіть частинки пігментів", - йдеться в повідомленні.

Фотографія має розширення в 44,8 гігапікселя. Всього для цього зробили 528 окремих знімків. Роботу над фотографією, яка дозволяє розглянути кожен міліметр величезного полотна, команда з 12 художників-реставраторів почала ще в липні 2019 року. Спочатку її робили для реставраторів, які працювали над відновленням полотна розміром 3,8 на 4,5 метра.

Співробітники Рейксмюсеум вважають, що високоточна копія картини буде "найважливішим джерелом інформації" для поціновувачів і дослідників мистецтва.

Очікується, що сам музей знову відкриється 1 червня.


ДОВІДКА. "Нічна варта" – одна з найвідоміших картин Рембрандта. Вона була створена 1642 року. Картину Рембрандт створив на замовлення Стрілецького товариства капітана Франса Баннінга Кока – загону громадянського ополчення Нідерландів, яке побажало прикрасити своє нове приміщення груповими портретами шести рот. На картину тричі здійснювали напад – на початку 1900-х і в 1975 році її різали ножем, а в 1990 році облили кислотою.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.