На Львівщині понівечили середньовічне городище

У Львівській області біля середньовічного Стільського городища встановили скульптуру Богоматері, чим змінили його унікальний вигляд.

Про це повідомили у ФБ-пабліку "Львівське Опілля", передає ЛБ.

 

"У селі Дуброва впритул до Стільського городища майже два тижні тривають будівельні роботи – проводять масштабні насипи ґрунту і встановлюють фігуру Богоматері.

Роботи не є санкціонованими ні місцевою ОТГ, ані відповідальними за збереження історичної спадщини органами обласної влади", - повідомили активісти.

Проведені роботи вже змінили вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам'ятником археології національного значення.

"Ми здивовані, що органи, які повинні контролювати збереження пам'яток – не втрутилися впродовж двох тижнів і не реагують зараз. І вимагаємо розслідування, реакції і збереження унікального вигляду пам'ятника.

Ми не проти нових сакральних об'єктів, однак такі об'єкти не повинні знищувати історичну спадщину України", - йдеться в повідомленні.


ДОВІДКА. Стільське городище білих хорватів було відкрито в 70-х роках ХХ століття. У результаті археологічних досліджень було встановлено, що на порослому лісом плато, над селом у IX – початку XI століття існувало велике місто. Його населення могло сягати 40 тисяч осіб.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.