Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Харківські правоохоронці розслідують факт можливого порушення прав дітей, імовірно, вихованців дитячого будинку під час зйомок фільму "Дау", що відбувалися в Харкові в 2008-2011 роках.

Факт розслідування підтвердив кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Ідеться про фільм "Дау", який знімав у Харкові протягом кількох років російський режисер Ілля Хржановський.

З 15 квітня у вільному доступі в Інтернеті з'явилися фільми цього масштабного проєкту. Напередодні у мережі Facebook почалося бурхливе обговорення 6-годинного фільму "Дау. Дегенерація", де є сцени з немовлятами (показані досліди в закритому науковому інституті).

"За результатами аналізу даних з мережі Інтернет, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення прав і свобод дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства під час зйомок кінофільму на території міста Харкова.

Ювенальні прокурори прокуратури Харківської області зареєстрували кримінальні провадження за фактами катування, а також виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 КК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює слідче управління Головного управління Нацполіції в Харківській області", - повідомив Чубенко.

За попередньою інформацією слідства, неповнолітнім особам, вірогідно з числа дітей-сиріт, групою осіб у процесі кіновиробництва могли бути заподіяні фізичний біль або моральне страждання.

Крім того, вважають у прокуратурі, оприлюднені кадри з відео можуть мати ознаки твору, що пропагує культ насильства і жорстокості або дискримінації.

Зокрема, експерт з дитячої нейропсихології Олена Самойленко, виказуючи обурення, стверджує, що у зйомках використали дітей з харківського будинку дитини і що їм завдали непоправних психологічних травм.

На ситуацію звернув увагу уповноважений ВР з прав дітей Микола Кулеба. Він підтвердив, що написав заяву до поліції, однак решта викладеної в мережі інформації потребує перевірки. Тож наразі достеменно невідомо, які діти були задіяні в кінопроцесі та з чийого дозволу.

Сам режисер резонансні кадри поки не прокоментував.

Водночас, як відомо, російський режисер Ілля Хржановський наприкінці 2019 року став художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

Ілля Хржановський
Ілля Хржановський

Над фільмом "Дау", який і до цього скандалу, був відомий через тривалий і незвичний процес зйомок та відверті сцени й сцени насильства у фільмі, група працювала загалом біля 15 років (5 років в Україні і 8 в Лондоні – постпродакшн).

Основні зйомки пройшли в Харкові в 2008-2011 рр. – на території колишнього басейну "Динамо" був побудований "Московський секретний НДІ", також зйомки були на вулицях міста.

Усі учасники проєкту підписали згоду про нерозголошення. За підтвердженням самого Хржановського, протягом кількох років люди жили в декораціях за правилами радянського часу періоду 1938 - 1968 рр. – з "партійною організацією" та навіть "в'язницею".


У свою чергу, у БФ Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" звинувачення на адресу їхнього художнього керівника, режисера фільму "Дау" вважають суб'єктивними та емоційними й просять дочекатися висновків від правоохоронців – чи дійсно щодо дітей під час зйомок у Харкові були якісь неправомірні дії.

Про це йдеться в офіційній заяві організації, опублікованій на сторінці у Facebook.

"Ми впевнені, що будь-яке насилля неприпустиме: ні в минулі часи, ні тепер. Свобода та гідність людини, її життя та її права є найвищими цінностями. Меморіальний центр захищав і захищатиме ці цінності і сповідує їх в своїй діяльності.

Водночас наголошуємо, що всі звинувачення, які лунають зараз на адресу Іллі Хржановського, зроблені на підставі емоцій та суб'єктивних думок, побудованих на здогадках і припущеннях. Ми вважаємо, що остаточні рішення варто приймати після об'єктивних висновків правоохоронних органів", - йдеться у заяві.

Також в організації зазначають, що фільми Хржановського, зняті протягом 2008-2011 років, були відзначені нагородами і високими оцінками міжнародних кінокритиків.

"Нинішня поява негативних коментарів щодо діяльності Хржановського як режисера пов'язана з оприлюдненням його фільмів на онлайн-платформах.

Ми не можемо давати оцінку цим фільмам та методам, якими вони створені і, чекаємо на проведення розслідування та висновків відповідної експертизи, якщо така буде призначена", - говориться в заяві.

У фонді також закликають ЗМІ та громадськість "бути об'єктивними та зваженими в поширенні коментарів стосовно роботи Фонду та усвідомлювати, що Меморіальний центр "Бабин Яр" і проєкт "Дау" - це абсолютно різні проєкти".

Наголошується, що фонд працює над реалізацією численних культурних, історичних, видавничих проєктів, а одна з його важливих задач – привернути увагу суспільства до загроз тоталітарної, екстремістської, нацистської та расистської ідеологій.

"Художній керівник був залучений до роботи Фонду в кінці 2019 року. Він відомий своїми кінематографічними проєктами, присвяченими дослідженню природи та впливу тоталітарної радянської системи на суспільство.

З позиції наглядової ради фонду, до складу якої, зокрема, входять авторитетні діячі культури та правозахисники, така людина могла б запропонувати нове, унікальне бачення художньої складової проєкту.

Ілля Хржановський та команда працюють над концепцією майбутнього меморіального центру та мають оприлюднити її цього року", - повідомляють у фонді.


Уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова застерегла, що у процесі розслідування у справі використання малолітніх дітей в зйомках фільму "ДАУ. Дегенерація", що містять ознаки насильства та їх незаконної експлуатації, діти не мають вдруге піддаватися психологічному травмуванню.

Людмила Денісова
Людмила Денісова

"Підтримую ініціативу проведення належного розслідування у справі використання в зйомках малолітніх дітей, які містять ознаки насильства та їх незаконної експлуатації.

Сподіваюся, що правоохоронні органи дадуть належну правову оцінку у цій ситуації. Утім наголошую, що в процесі розслідування діти не мають вдруге піддаватися психологічному травмуванню", - написала Денісова.

Вона зазначила, що Україна приєдналася до ряду міжнародних конвенцій, які встановлюють низку правових зобов'язань для держав-членів щодо захисту прав дітей.

За її словами, перш за все – це Конвенція ООН про права дитини, яка визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соцзабезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.