Спецпроект

Меморіал Голокосту “Бабин Яр” запускає ініціативу “Лист праведнику”

Благодійний фонд “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” запускає ініціативу “Лист праведнику”. Фонд доставляє необхідні речі та продукти праведникам народів світу з України та пропонує усім охочим підтримати їх в час вимушеної ізоляції і написати листа.

На сайті фонду babynyar.org можна обрати людину, яка надихає, та написати їй листа на remember@babynyar.org з темою ЛИСТ ПРАВЕДНИКУ. Фонд передасть листи адресатам разом з необхідними речами та продуктами.

 

"У найтемніші часи ці люди виявили найвищу благородність, ризикуючи своїм життям задля життя іншого. Саме завдяки таким вчинкам ми досі віримо у людяність.

У період самоізоляції їм буде дуже приємно почути теплі слова і знати, що про них пам'ятають. Ми хочемо підтримати праведників усім необхідним в такий складний час", — зазначає директор фонду Максим Яковер.


ДОВІДКА. Праведники народів світу (The Righteous Among the Nations) — почесне звання ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму "Яд Вашем", що надається тим, хто рятував євреїв під час нацистської окупації Європи в період Другої Світової війни.

З понад 2634 праведників з України на цей момент в живих залишилося кілька десятків.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.