У Польщі відзначили річницю повстання у Варшавському гетто

Покладанням квітів до місць боїв, а також віртуальною акцією “Нарциси” у столиці Польщі відзначили 77-річчя повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: twitter.com/MorawieckiM

"77 років тому, 19 квітня 1943 року, у Варшавському гетто вибухнуло повстання, яке стало відповіддю німцям, котрі розпочали його остаточну ліквідацію.

Це було повстання людей, які вирішили, що збережуть свою гідність до кінця, навіть ціною життя – зі зброєю в руках і з піднятою головою", - зазначив у Facebook президент Польщі Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у Twitter, що повстання у гетто було "проявом величезної відваги, але водночас і криком розпачу євреїв, яких щодня вбивали німецькі злочинці".

Опівдні пам'ять загиблих у гетто вшанували звуками автомобільних сирен. У десяти місцях, де точилися бої, було покладено квіти.

У попередні роки в рамках акції "Нарциси" волонтери роздавали вирізані з жовтого паперу квіти, які можна було причепити до вбрання. Цьогоріч в умовах карантину у зв'язку з епідемією Covid-19 до акції можна було долучитися у соцмережах, поставивши спеціальну позначку на аватарці.


ДОВІДКА. Повстання у Варшавському гетто, яке розпочалося 19 квітня 1943 року, стало першим таким актом спротиву в окупованій нацистами Європі. Його було жорстоко придушено упродовж місяця, загинули понад 56 тис. мешканців гетто.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.