Музей Коцюбинського запустив проєкт віртуальних екскурсій

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського започаткував віртуальний проєкт "За зачиненими дверима" до дня пам’яті письменника, що відзначається 25 квітня

Про це повідомляється на офіційному сайті установи - інформує Укрінформ. 

"У період карантинних заходів, коли двері садиби письменника зачинені для відвідувачів, музей сумує за гостями. Саме тому виникла ідея влаштувати таку собі віртуальну зустріч. Новий музейний проєкт "За зачиненими дверима" – цикл коротеньких розповідей про М. Коцюбинського, його родину та оточення", – ідеться у повідомленні.

Розповіді, які двічі на тиждень у будинку письменника записуватиме заступниця директора музею з наукової роботи Наталія Коцюбинська, переноситимуть віртуальних відвідувачів у часи класика української літератури. А ще онлайн-туристи зможуть побачити листівки, фотографії, особисті речі, які свого часу оточували письменника та його родину.

Відео проєкту публікуватимуться на сайті музею та його сторінках у соціальних мережах, зокрема у Facebook. Перша розповідь там уже викладена.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.