У Меджибізькій фортеці археологи знайшли артефакти XVI століття. ФОТО

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, під час розкопок виявили кам’яні фрагменти оздоблення палацу Сенявських XVI століття.

На несподівані знахідки археологи натрапили під час розкопок між палацом Сенявських і Круглою вежею, повідомляє Укрінформ із посиланням на директора заповідника Олега Погорільця.

 

"Це (виявлені артефакти – ред.) кам'яні оздоби палацу Сенявських, якими він був прикрашений за часів будівництва в XVI столітті. Вони не збереглися, адже в середині ХІХ століття палац був перебудований. І усі ці елементи або використали повторно як будматеріал, або просто викинули.

Саме в одному з таких місць, яке слугувало як смітник, на глибині майже 15 метрів ми на них і натрапили. Це і величезні фрагменти кам'яної колони, кам'яні фрагменти оздоблення палацу в іонічному стилі: одвірки, карнизи, підвіконня. А головне – портал парадного входу до палацу, який був знищений в ХІХ столітті", – розповів Погорілець.

 
 

Крім того, на одній зі знайдених кам'яних плит науковці натрапили на герб, який за стилістикою датується XVI століттям. Це Одровонж – герб, яким користувалися багато польських родів.

Крім розкопок, за словами Погорільця, зараз також ведуться роботи і з накриття вежі, дах якої відтворюється за гравюрами ХІХ століття.

 

Варто зауважити, що у зв'язку із загальнонаціональним карантином через епідемію коронавірусу відкриття туристичного сезону в Меджибізькій фортеці, заплановане на кінець квітня, відклали на невизначений термін.

Однак у цей час науковці готують виставку артефактів, які раніше не показували відвідувачам. Її можна буде згодом побачити у виставкових залах фортеці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.