У Меджибізькій фортеці археологи знайшли артефакти XVI століття. ФОТО

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, під час розкопок виявили кам’яні фрагменти оздоблення палацу Сенявських XVI століття.

На несподівані знахідки археологи натрапили під час розкопок між палацом Сенявських і Круглою вежею, повідомляє Укрінформ із посиланням на директора заповідника Олега Погорільця.

 

"Це (виявлені артефакти – ред.) кам'яні оздоби палацу Сенявських, якими він був прикрашений за часів будівництва в XVI столітті. Вони не збереглися, адже в середині ХІХ століття палац був перебудований. І усі ці елементи або використали повторно як будматеріал, або просто викинули.

Саме в одному з таких місць, яке слугувало як смітник, на глибині майже 15 метрів ми на них і натрапили. Це і величезні фрагменти кам'яної колони, кам'яні фрагменти оздоблення палацу в іонічному стилі: одвірки, карнизи, підвіконня. А головне – портал парадного входу до палацу, який був знищений в ХІХ столітті", – розповів Погорілець.

 
 

Крім того, на одній зі знайдених кам'яних плит науковці натрапили на герб, який за стилістикою датується XVI століттям. Це Одровонж – герб, яким користувалися багато польських родів.

Крім розкопок, за словами Погорільця, зараз також ведуться роботи і з накриття вежі, дах якої відтворюється за гравюрами ХІХ століття.

 

Варто зауважити, що у зв'язку із загальнонаціональним карантином через епідемію коронавірусу відкриття туристичного сезону в Меджибізькій фортеці, заплановане на кінець квітня, відклали на невизначений термін.

Однак у цей час науковці готують виставку артефактів, які раніше не показували відвідувачам. Її можна буде згодом побачити у виставкових залах фортеці.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.