Урочище Чорний ворон хочуть зробити привабливим для туристів

На Кіровоградщині планують створити меморіально-історичний комплекс на території урочища Чорний ворон із музеєм у землянках.

Про це в інтерв'ю Zruchno.Travel розповіла заступниця голови Кіровоградської ОДА Тетяна Волинець.

 

"Працюємо над дуже цікавим проектом, який називається "Чорний ворон". Це буде великий меморіально-історичний комплекс, який буде відкритий для туристів цілорічно.

Урочище Чорний ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має дуже вигідне географічне положення і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість створити хостел, садиби сільського зеленого туризму.

Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію і повне планування майбутніх об'єктів. І приступили до розроблення історико-культурного туристичного продукту", – зауважила Волинець.

За її словами, на території урочища мають бути створені три землянки, в яких розташується музей, сувенірна крамниця і, можливо, криївка. Також буде велика кількість сучасних локацій для молоді та дітей, різні фотозони тощо.

Почали роботи з реалізації проєкту з дороги з Кропивницького: її маркування, прокладання велодоріжки до Розумівки.

Як зауважила Тетяна Волинець, під час створення комплексу враховуватиметься розташування Розумівки на кордоні з Черкаською областю, де вже існують маршрути, пов'язані з Холодним Яром. Тож у Кіровоградській ОДА планують розробити повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут

"Після відвідин Холодного Яру в Черкаській області туристи будуть їхати до нас в урочище Чорний Ворон, в Кіровоградську область, а, відповідно, наші туристи поїдуть в Холодний Яр", – сказала Волинець.

Щоб розробити максимально цікавий та історично логічний міжрегіональний маршрут, представники Кіровоградщини вже відвідали всі туристичні маршрути, які проходять через Холодний Яр.

Реалізувати проєкт заплановано до вересня 2020 року за рахунок коштів з обласного бюджету. Однак варто зазначити, що інтерв'ю проходило до оголошення планів уряду щодо скорочення витрат на розвиток туризму.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.