Урочище Чорний ворон хочуть зробити привабливим для туристів

На Кіровоградщині планують створити меморіально-історичний комплекс на території урочища Чорний ворон із музеєм у землянках.

Про це в інтерв'ю Zruchno.Travel розповіла заступниця голови Кіровоградської ОДА Тетяна Волинець.

 

"Працюємо над дуже цікавим проектом, який називається "Чорний ворон". Це буде великий меморіально-історичний комплекс, який буде відкритий для туристів цілорічно.

Урочище Чорний ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має дуже вигідне географічне положення і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість створити хостел, садиби сільського зеленого туризму.

Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію і повне планування майбутніх об'єктів. І приступили до розроблення історико-культурного туристичного продукту", – зауважила Волинець.

За її словами, на території урочища мають бути створені три землянки, в яких розташується музей, сувенірна крамниця і, можливо, криївка. Також буде велика кількість сучасних локацій для молоді та дітей, різні фотозони тощо.

Почали роботи з реалізації проєкту з дороги з Кропивницького: її маркування, прокладання велодоріжки до Розумівки.

Як зауважила Тетяна Волинець, під час створення комплексу враховуватиметься розташування Розумівки на кордоні з Черкаською областю, де вже існують маршрути, пов'язані з Холодним Яром. Тож у Кіровоградській ОДА планують розробити повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут

"Після відвідин Холодного Яру в Черкаській області туристи будуть їхати до нас в урочище Чорний Ворон, в Кіровоградську область, а, відповідно, наші туристи поїдуть в Холодний Яр", – сказала Волинець.

Щоб розробити максимально цікавий та історично логічний міжрегіональний маршрут, представники Кіровоградщини вже відвідали всі туристичні маршрути, які проходять через Холодний Яр.

Реалізувати проєкт заплановано до вересня 2020 року за рахунок коштів з обласного бюджету. Однак варто зазначити, що інтерв'ю проходило до оголошення планів уряду щодо скорочення витрат на розвиток туризму.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.