У Страсну пʼятницю в Нотр-Дамі відбудеться перша після пожежі меса

У Страсну пʼятницю (за григоріанським календарем), 10 квітня, у соборі Паризької Богоматері вперше за рік після пожежі проведуть месу.

Про це повідомляє Reuters.

 

На заході будуть присутні лише семеро людей — такі обмеження діють через пандемію коронавірусу. Месу правитиме архієпископ Парижу Мішель Опет.

"Лише кілька священників відвідають меси, які ми проведемо під час Страсного тижня, і люди зможуть стежити за службами по радіо або телебаченню", — пояснив архієпископ.


Нагадуємо, що 15 квітня 2019 року на даху собору Нотр-Дам сталася масштабна пожежа. У результаті було знищено шпиль собору. Водночас багато культурних, історичних та духовних пам'яток вдалося врятувати.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.