У 2019 Лувр відвідали 9,6 мільйона осіб

У 2019 Лувр залишився найбільш відвідуваним музеєм у світі, але не побив власний рекорд 2018 року, коли головний паризький музей відвідали 10,2 млн осіб. Цифри 2019 року – 9,6 млн відвідувачів – стали третім кращим результатом за всю історію музею.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

 
ФОТО: REUTERS/Regis Duvignau

Як заявив директор Лувра Жан-Люк Мартінез в інтерв'ю агентству AFP, страйк паризького транспорту в грудні майже не позначився на кількості відвідувань музею - число відвідувачів залишилося на тому ж рівні, що і в грудні 2018 року.

За словами Мартінеза зниження числа відвідувачів на 600 тисяч осіб пояснюється ремонтними роботами в "Залі держав" у Луврі, що почалися в середині липня. Через роботи "Джоконду" Леонардо да Вінчі перенесли в інший зал, а в окремих частинах музею почалися скупчення людей, і вперше в історії музею довелося відмовляти відвідувачам.

"Влітку 2019 роки ми прийняли на 20% менше людей, ніж влітку 2018 року. Це було добровільне рішення. Ми спробували обмежити потік, щоб кількість відвідувачів не перевалювала за мільйон на місяць, як це було в 2018 році ", - розповів Жан-Люк Мартінез.

Він порадив відвідувачам заздалегідь бронювати квитки в інтернеті. "Ми не можемо зробити бронювання квитків обов'язковим", - зазначив директор Лувра.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.