У Нідерландах знайшли перстень вікінгів

Історичний музей в голландському Лейдені перед закриттям на карантин встиг поповнити свою колекцію рідкісним срібним перстнем епохи вікінгів.

Археолог-любитель виявив прикрасу на кукурудзяному полі недалеко від Хугвуда в провінції Північна Голландія і продав його музею, повідомляє "НВ" із посиланням на History Blog.

 

Діаметр прикраси становить 25 мм, а вага — вісім грамів, тобто кільце досить велике. Його було зроблено з двох скручених срібних дротів, одного товстішого, одного тонкого. Такий стиль використовували ювеліри вікінгів з ІХ по ХІ століття. Ця прикраса датується Х століттям.

Розмір перстня може означати, що він був зроблений для вікінга з дуже товстими пальцями, але куратор музею RMO Аннемаріке Віллемсен вважає, що його насправді носили як підвіску.

Пасма сплющуються і тоншають нагорі, де вони звисають з ланцюга. Це не виглядає як випадковість: кільце, мабуть, було спеціально зроблено, щоб бути кулоном. Сліди зношення підтверджують, що кільце було підвішене за тонку частину.

Це схоже на мініатюрну версію шийних прикрас, які носили представники еліти вікінгів того часу. Вони також часто виготовлялися з крученого дроту, тонкого з одного боку, а потім поступово потовщеного.

Данські вікінги почали здійснювати набіги на Нідерланди в Х столітті, ненадовго окупувавши голландське узбережжі, але вони не оселилися в цих краях, як в Ірландії або Англії.

Вони мали тимчасові поселення в регіоні, який сьогодні є провінцією Північна Голландія. Там вони розбили табір, в якому перебували взимку, а також в перервах між набігами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.