В Іраку розкопали святилище шумерського бога війни

Археологи виявили в регіоні Гірсу в Іраку 5000-річну культову зону, де проводилися свята, жертвопринесення тварин і ритуальні обряди, присвячені богу Нінгірсу.

Вчені з Великобританії і Канади знайшли понад 300 розбитих церемоніальних керамічних чашок, мисок, горщиків, а також велику кількість кісток тварин, повідомляє НВ із посиланням на Live Science.

 
ФОТО: S. Rey / Tello / Girsu Project

Нінгірсу — бог війни і землеробства в шумерської міфології, а також бог-покровитель областей Гірсу і Лагаш. Нінгірсу називали "владикою землеробства", який стежить за порядком на полях і каналах.

Знайдений культовий майданчик було створено жителями древнього міста Гірсу і називався він – Уруку, що буквально означає "священне місто". Однією з яскравих знахідок стала бронзова статуетка качки з очима з черепашок. Дослідники також знайшли частину вази з написом на честь бога Нінгірсу.

Автори знахідки, Себастьян Рей з Британського музею і Тіна Грінфілд з Університету Саскачевану сказали, що чашки і кубки, які вони знайшли, імовірно, використовувалися в релігійному обряді.

На майданчику знайшли товстий шар попелу, який, ймовірно, залишився від великих ритуальних вогнищ. Команда також знайшла вісім заповнених попелом овальних форм, які, ймовірно, були залишками ліхтарів.

Археологи вважають, що культова зона використовувалася протягом періоду, який тривав між 2950−2350 до Р.Х. Велика кількість церемоніальної кераміки міцно пов'язуює культову зону з місцем, "де згідно клинописним текстам проводилися релігійні свята і де населення Гірсу збиралося, щоб святкувати і шанувати своїх богів", відзначили автори відкриття.

Клинописні таблички, знайдені в Гірсу в кінці ХІХ-го і початку ХХ-го століття, описують релігійні свята, для яких використовувалася ця культова зона. За словами Рея і Грінфілд, в табличках написано, що релігійне свято на честь Нінгірсу проводився два рази на рік і тривало три-чотири дні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.