Київський метрополітен інформуватиме пасажирів про заповідник “Бабин Яр”

У відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті КП “Київський метрополітен” доповнить графічні покажчики у вагонах метро зеленої лінії та на станції Дорогожичі інформацією про вихід до Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.

Про це повідомляється в листі заступника начальника Київського метрополітену Володимира Зеля, який надійшов на адресу Інституту, повідомляє УІНП.

 

"При друці нового тиражу лінійних схем, для подальшого розміщення їх у рухомому складі зеленої (М3) лінії Київського метрополітену, відповідне позначення "заповідник "Бабин Яр" (Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр") буде нанесене над станцією "Дорогожичі"; зроблено напис українською та англійською мовами.

У рамках подальшої реалізації нової системи навігації пасажирів, на станції "Дорогожичі" також передбачається розміщення навігаційних панелей з нумерацією виходів і доповнення покажчиків вищевказаною інформацією".

 

Нагадуємо, що на тлі дискусії щодо перейменування станції метро "Дорогожичі" у "Бабин Яр", яке запропонував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", Український інститут національної пам'яті виступив із зустрічною ініціативою зберегти історичну назву станції – Дорогожичі, але додатково інформувати про вихід до Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.