Міжнародна рада музеїв звертається до політиків та урядів всього світу з проханням підтримати музеї

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра закриються назавжди. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів

У зв'язку із карантинними заходами, спричиненими пандемією COVID-19, надзвичайно страждає сектор культури. У недалекому майбутньому сфера культури зіткнеться з втратами ще дужче, культурний ландшафт цілих громад та країн можуть бути зруйнованими назавжди.

Розуміючи, що наразі найбільшим пріоритетом для урядів всіх країн є забезпечення здоров'я та економічної безпеки постраждалого населення, Міжнародна рада музеїв висловлює своє занепокоєння щодо майбутнього музеїв. Адже культурне надбання, яке вони зберігають є найважливішою частиною ідентичності народів та націй і є життєво важливим елементом для суспільства, для якого вони і працюють. Культурна спадщина кожної країни накопичується століттями, її роль є ключовою для майбутнього людства, особливо в часи невизначеності, у які ми живемо сьогодні.

 
Фото: prostir.museum

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра будуть закриються назавжди. Очікується, що в Італії культурний сектор втратить 3 мільярди євро в наступному півріччі; в Іспанії – втрат на 980 мільйонів євро передбачається лише у квітні. За оцінками Американського альянсу музеїв (AAM), третина музеїв у США після карантину вже не відкриють свої двері. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів.

ICOM, як представник міжнародного музейного співтовариства, закликає політиків, уряди терміново виділити фонд допомоги, для порятунку музеїв та їхніх професіоналів, аби вони могли пережити ці складні часи та надалі продовжувати свою життєво важливу державну службу для наступних поколінь. Процес зцілення наших суспільств після кризи COVID-19 буде тривалим і складним. І саме музеї - унікальні майданчики для зустрічей, діалогу та навчання для всіх – відіграватимуть важливу роль у відновленні та зміцненні соціальної структури постраждалих громад.

Міжнародна рада музеїв буде співпрацювати з національними та регіональними урядами, а також з партнерськими та іншими міжнародними організаціями, щоб забезпечити майбутнє музеїв.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.