Відбудеться онлайн-лекція «Історія епідемій у Вінниці»

Центр історії Вінниці організовує онлайн-лекцію Олександра Федоришена про історію епідемій у місті

В четвер, 2 квітня о 18 годині відбудеться онлайн-лекція "Історія епідемій у Вінниці".

 

"Немає нічого нового під сонцем" і теперішня ситуація для вінничан у давнину не була винятковою, адже епідемії переслідували городян чи кожне десятиліття.

Які дива відбувались у Вінницькому капуцинському монастиреві під час епідемії 250 років тому?

Чому у 1797 році карантин у Вінниці тривав …цілий рік (!) та наскільки суворим був режим його дотримання у місті?

Хто з відомих вінничан боровся з епідеміями та був відзначений нагородами?

Яка епідемія на Поділлі у 1919 році фактично зруйнувала мрію українців на власну державу, знищивши дві регулярні армії?

Лекцію організовує Центр історії Вінниці. Спікер – Олександр Федоришен.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.