У Вінниці відкрили виставку про ОУН і УПА на Волині та Поділлі

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 6 травня відкрили виставку «Український визвольний рух 40-50-х років ХХ ст: Волинь–Поділля» про діяльність ОУН та УПА на території двох областей.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"У рамках проєкту міжмузейного обміну 6 травня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка, матеріали якої розповідають про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби Українського народу: антинацистський та антирадянський спротив ОУН та УПА на теренах Волині й Поділля у 40-50-их рр. минулого століття.

В основі цієї виставки – матеріали (159 предметів), надані на тимчасове експонування нашими колегами, – Волинським краєзнавчим музеєм: агітаційні листівки, світлини членів ОУН, вояків УПА, художні роботи", - йдеться у повідомленні.

У ньому зазначається, що національно-визвольний рух на теренах Поділля демонструють матеріали про осередки "Просвіти", ОУН(м) та ОУН(б), що діяли на Вінниччині в роки Другої світової війни, похід на Поділля влітку 1943 р. першого збройного відділу "УПА-Південь" під проводом Омеляна Грабця - "Батька", який разом з побратимами героїчно загинув 10 червня 1944 р. поблизу с. Микулинці Вінницької області.

Експозицію доповнено тематичними картинами члена ОУН з 1941 р., зв'язкового групи "УПА-Південь" вінничанина Михайла Климчука та світлинами родини Омеляна Грабця з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, справами репресованих вінничан – членів ОУН та УПА, наданими Державним архівом Вінницької області, реконструкціями одностроїв, наданими ГО "Жива історія".

В окремий розділ на виставці виділено графіку відомого українського художника, автора візуального образу Української Повстанської Армії Ніла Хасевича (1905–1952) – представлені 34 роботи автора. Він перебував у лавах УПА з 1943 р. Відомий під псевдо "Зот", "Рибак", "Старий".

Виставка працюватиме до 24 жовтня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.