«Демініціативи» запропонували назвати одну з вулиць столиці на честь Ірини Бекешкіної

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням назвати вулицю на честь Ірини Бекешкіної

Колектив Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням вшанувати пам'ять  видатної української соціологині й громадської діячки Ірини Бекешкіної  назвою однієї з вулиць міста. 

Як варіант, колеги пропонують перейменувати вулицю Генерала Карбишева, на якій постійно проживала Ірина Бекешкіна.

Колектив Фонду сподівається, що за підтримки Голови міста Віталія Кличка депутати Київради ухвалять позитивне рішення.   "Вважаємо, що такий крок з Вашого боку буде схвально оцінено не лише киянами, а й усією науковою спільнотою та громадянським суспільством України", – зазначається у зверненні.

Ірину Бекешкіну об'єктивно називали найвідомішою соціологинею України. За оцінками колег, "ніхто не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без неї ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори" (Євген Бистрицький, громадський діяч).

"Вона ніколи не служила кон'юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах" (Петро Порошенко, п'ятий президент України)

 "Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний" (Офіс Президента України).

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Директор  Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна передчасно померла  20 березня 2020 року. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.