У дніпровському музеї знайшли "таємну" кімнату. ФОТО

У Дніпрі в історичному музеї ім. Яворницького знайшли замуроване пів століття тому приміщення в підвалі.

Про це повідомляє пресслужба музею в Facebook.

 

"Під час обстеження підвальних приміщень, які розташовані під десятою, або більш відомою всім "білою" залою ДНІМ (проспект Д. Яворницького, 16), архітектором Мелором Назаровим та заступником директора музею з адміністративно-господарської частини Ігорем Ковригою було виявлено приміщення старої топкової, яка працювала на вугіллі, і зараз не використовується", – йдеться в повідомленні.

 

Також зазначається, що було знайдено противагу з ланцюгом, виготовлені з металу, які використовувалися для автоматичного відкривання дверей печі.

 
 

"Далі проникнути вглиб простору, що знаходиться під білою залою, наразі не вдалося, але дослідження підземних таємниць старої частини ДНІМ тривають", – написали музейники.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.