Печатка як свідок війни Кемпбеллів і Макдональдів. Археологи знайшли цікавий артефакт

У Шотландії археологи з Університету Редінга знайшли невелику гербову печатку у замку Дунівейг на острові Айла. Її використовували при відправленні таємних послань.

Вона слугує підтвердженням переказів про ворожнечу двох кланів – Кемпбеллів і Макдональдів, повідомляє Газета.UA із посиланням на Ancient Origins.

 
Фото: Sarah Lambert-Gates & Darko Maricevic / Antiquity Publications Ltd, 2020

Знайдена печатка була відлита в формі квітки. Виготовлена зі сплаву свинцю та олова з сурмою і сріблом. Її діаметр 36 мм. На зворотному боці викарбувано дату – 1593 рік.

Власника печатки ідентифікували по гербу. На думку археологів, вона належала серу Джону Кемпбеллу з Каудора. На початку XVII століття клан Кемпбеллів боровся з кланом Макдональдів за стратегічні території на західному узбережжі Шотландії.

Одним із найважливіших оплотів був острів Айла, який належав Макдональдам. На ньому знаходиться замок Дунівейг – на краю східного мису затоки Лагавулін. Він побудований в XVI столітті на руїнах більш давньої споруди.

Замок Дунівейг був головною цитаделлю Макдональдів. 1494 року клан відлучили від корони. З тих пір у нього почалися неприємності. Люди Кемпбеллів усе частіше вторгалися на землі Макдональдів, прикриваючись волею короля. 1615 року королівською волею замок Дунівейг передали серу Джону Кемпбеллу з Каудора. Це поклало початок війні двох кланів.

Вважається, що 1593 рік був особливо неспокійним в історії Кемпбеллів. За рік до цього сера Джона Кемпбелла, власника Каудора, вбили люди його ж клану. Дослідники передбачають, що печатка була виготовлена за наказом його сина, якого також звали Джон.

Археологи з'ясували, що будівлю замку, в якій знайшли печатку, звели після облоги 1614 року. Можливо, печатку використовували для листування з королівською родиною. Дослідники говорять, що замок Дунівейг переходив із рук у руки. Клан Макдональд 4 рази відбивав його у противника. Але Кемпбели щоразу повертали його собі.

Ймовірно, під час такої облоги печатку заховали, щоб не дісталася ворогові. А знайти її власник потім не зміг, тому що над місцем схову оборонці насипали земляний вал.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.