Новий Гендиректор НМІУ розповів про власне бачення розвитку установи

У вівторок, 17 березня, у перший день своєї роботи на новій посаді генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зустрівся з керівниками структурних підрозділів музею. Новий керівник виклав власне бачення стратегічних напрямків роботи та подальшого розвитку установи.

Про це йдеться на стоірнці Музею.

 
ФОТО: НМІУ

Новий генеральний директор розглядає НМІУ як "місце історії ідей та виставковий майданчик для регіональних музеїв". "Музей – це біографія та візитівка України", – наголосив Ф. Андрощук.

За його словами, планується створення Наглядової Ради музею, до якої увійдуть авторитетні представники академічних, педагогічних, музейних установ та громадських організацій.

Напрямки міжнародної діяльності передбачають проведення міжнародних конференцій, створення контактної мережі та розробку стратегії співпраці.

Генеральний директор оголосив завданням першого року забезпечення музею (насамперед – фондів) необхідним обладнанням і доступом до інтернету.

Планується створення спеціального ІТ-відділу, завдання якого полягатиме в наповненні електронної бази музею за міжнародними стандартами та перетворення сайту НМІУ на портал, який популяризує музейну колекцію та історію України.

Одним із ключових напрямків роботи музею Ф. Андрощук назвав інтерпретацію колекцій історії та культури України у глобальному європейському контексті з метою поширення нових знань серед науковців та широкого загалу.

Окремо генеральний директор зупинився на ролі музею під час операції Об'єднаних сил. "Робоча група музейників розробить тематику лекцій, презентацій та онлайн-курсів для військовослужбовців, які відбувають службу в ООС. На часі створення мобільних пересувних виставок, підготовка тематичних блоків та видання допоміжної літератури", – сказав Ф. Андрощук.

Наукова діяльність НМІУ, за словами нового керівника, передбачатиме публікацію каталогів та аналітичних праць про музейну колекцію, проведення відкритих музейних семінарів та конференцій, видання музейного щорічника, опис архіву музею.

Ф. Андрощук запропонував конкретні теми виставок. Також наголосив на важливості роботи з історичними коштовностями та налагодженні контактів із істориками-реконструкторами.

Додаткові джерела фінансування музею його новий очільник вбачає, зокрема, у співпраці з міжнародними та вітчизняними фондами, наданні профільних послуг.

Політика генерального директора щодо персоналу базуватиметься на конкурсному вирішенні кадрових питань та поступових кадрових змінах.


Нагадуємо, що Федір Андрощук – знаний археолог, доктор історичних наук. Обраний генеральним директором НМІУ за підсумками відкритого конкурсу, що відбувся 28 лютого.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.