Руйнування українських місць пам’яті в Польщі мають гібридний характер – голова ОУП

Знищення чи пошкодження українських місць пам’яті на півдні Польщі упродовж останніх семи років мало системний характер і всі ознаки ведення гібридної війни з боку проросійських сил проти Польщі та польсько-українських відносин.

На цьому під час засідання комісії Сейму Польщі з питань національних та етнічних меншин, на якому розглядалося питання щодо проблем українських місць пам'яті РП, наголосив голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зруйнована могила вояків УПА у Грушовичах
Зруйнована могила вояків УПА у Грушовичах

За словами голови ОУП, Польська держава зробила недостатньо для розслідування цих актів вандалізму проти українських місць пам'яті та встановлення винуватців.

"З 2014 по січень 2020 року, коли мав місце останній випадок, у Польщі спостерігається нове явище: знищення українських могил та пам'ятників за іншим сценарієм, ніж це спостерігалося в 90-х роках, коли траплялися поодинокі такого роду дії на південному сході країни.

Останнім часом ці дії були організованими і складалися з двох елементів: безпосереднього нищення місця пам'яті й так званої інформаційної складової", - заявив Тима.

Він пояснив, що перед нищенням кожного пам'ятника спочатку організовувався відповідний інформаційний фон про те, що треба знищити, потім відбувалося нищення місця пам'яті, що супроводжувалося відеофіксацією.

Згодом ці відео першими з'являлися на інтернет-сторінці бойовиків на окупованих територіях Novorossia Today, польську версію якої вів громадянин Польщі з крайніми правими поглядами Давід Худзєц, який і зараз перебуває у Донецьку.

Потім інформація про це просочувалася в інші ЗМІ. Він зауважив, що, фактично, за цим сценарієм здійснювалося знищення українських місць пам'яті до 2016 року.

На підтвердження тези про очевидний російський слід у нищенні українських місць пам'яті в Польщі, Тима нагадав, що з перехопленого українськими хакерами у 2017 році листування білоруса Олександра Усовського з наближеними до Кремля росіянами було добре видно, що російська сторона фінансувала акції найманих поляків по знищенню українських місць пам'яті на півдні країни.

Петро Тима
Петро Тима

"Маємо кілька прикладів, які підтверджують, що знищення могил та українських пам'ятників було елементом організованої акції, яка добре координувалася і підтримувалася особою, котра була пов'язана з російською державою та центрами, які займаються дестабілізацією ситуації не лише в Польщі, але й інших країнах Східної Європи, а також зі знищенням польських місць пам'яті в Україні, зокрема у Гуті Пеняцькій", - наголосив голова ОУП.

Він висловив жаль з приводу того, що у жодному з випадків вандалів не було затримано попри значну кількість наявних відеоматеріалів і навіть декларування у цих відео приналежності окремих зловмисників до праворадикальної організації Табір великої Польщі (Oboz Wielkiej Polski).

За його словами, аналіз цих даних свідчить, що ці дії були елементом гібридної війни, спрямованої проти української меншини, інтересів Польщі та на шкоду польсько-українським відносинам.

Тима звернув також увагу на іншу проблему: неузгодженість та хаотичність дій різних гілок польської влади, в результаті чого українські місця пам'яті, які у світлі права вважаються легальними, наприклад, могила УПА на горі Монастир, не були вписані до реєстру військових поховань, відтак були позбавлені захисту держави. Саме через це надмогильна плита на горі Монастир залишається розбитою й досі.

На його переконання, у Польщі стосовно української меншини здійснюється політика "непам'яті", оскільки органи як центральної, так і місцевої влади залишаються байдужими до потреб меншини, зокрема у контексті встановлення і гарантування недоторканності місць пам'яті українців.

Читайте також:

"Політика непам'яті" на комісії нацменшин

 

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: 

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.