АНОНС: Лекція «Найменша держава з найбільшими претензіями у Європі»

11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь/Карпатська Україна отримала самоуправний статус у складі Чехо-Словацької республіки. За короткий період регіон із периферії національного руху перетворився на справжній «український П’ємонт», з яким українці у всьому світі пов’язували надії на відродження незалежної соборної держави.

УІНП запрошує на лекцію до річниці проголошення незалежності Карпатської України.

 

Поява Карпатської України сильно актуалізувала українське питання і на міжнародній арені. Вона стала предметом роздумів і обговорень міністрів, дипломатів і ширшої світової громадськості.

Тільки протягом останніх чотирьох місяців 1938 року британська преса опублікувала близько тисячі статей і повідомлень про події у та навколо Карпатської України.

У той час на Заході обговорювалися можливі плани походу Гітлера на Схід з використанням українського питання. У середовищі дипломатів та ЗМІ склалося хибне враження, що Третій Райх підтримує Карпатську Україну з метою забезпечення її незалежності і створення на її базі "Великої України", що мала включати українські терени у складі Чехо-Словаччини, Польщі, Румунії та СРСР.

Галас, піднятий з цього приводу західноєвропейською пресою, деякою мірою насторожив Угорщину й Польщу, а також викликав саркастичну реакцію Й. Сталіна на XVIII з'їзді ВКП(б), що засвідчило побоювання СРСР щодо існування Карпатської України.


Про те:

- Яку роль відіграло українське питання у міжнародній політиці у період чехословацької кризи?

- Що насправді думав про Карпатську Україну Гітлер?

- Чому був стривожений Сталін?

- І які цілі переслідував Захід?

Можна дізнатися на лекції кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника меморіального музею "Територія Терору" (м. Львів) Олександра Пагірі.


Час: 13 березня, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ


Вхід вільний.
Потрібна попередня реєстрація за посиланням.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.