АНОНС: На книжковому форумі презентують щоденники Мирона Кордуби та збірник документів про Карпатську Україну

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

"Щоденник 1918–1925" Мирона Кордуби – унікальне свідоцтво про добу Визвольних змагань 1917–1921 і кількох наступних років, коли на міжнародній арені вирішувалася справа державного статусу Галичини.

Автор — відомий історик, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського Таємного Університету, його викладач і декан. Його щоденник проливає світло як на міжнародний контекст подій в Галичині 1918–1923 років, так і на внутрішню динаміку подій — роботу Президії та Ширшої Президії УНРади, взаємини з УНР, ставлення до Союзу Пілсудський — Петлюра і до більшовиків.

Особлива цінність "Щоденника" — погляд зсередини на організацію "держави в державі", себто функціонування квазідержавних інститутів: Колеґії референтів, Виділу одинадцятьох Народного комітету УНТП — законспірованої політичної структури, яка керувала акцією бойкоту виборів до польського Сейму і Сенату (листопад 1922 року), а також Військової організації.


Ґрунтовна розвідка Олександра Пагірі: "Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки" у 2-х книгах. Більшість документів публікується вперше.

До збірника увійшли 469 досі не відомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької республіки, у рамках якої відбувалося творення Карпатської України.

Він є першою масштабною публікацією архівних джерел чеського походження на цю тему, які дають можливість поставити події на Закарпатті у 1938-1939 рр. у загальний чехословацький контекст і відповісти на ряд нових запитань.


Час: 16 вересня, четвер, 14:00


Місце: у конференц-залі нового колегіуму УКУ, пл.. Святої Софії, 2, м. Львів


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація


Задля безпеки і здоров'я усіх, організатори просять дотримуватися карантинних норм. Кількість місць на події може бути обмежена, тож слідкуйте за анонсами та реєструйтесь на подію.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.