Автори «Чорнобиля» екранізують історію будівництва таємного тунелю під Берлінською стіною

Продюсерська компанія Sister Pictures Ltd отримала права на екранізацію подкаста журналістки Хелени Мерріман «Тунель 29», який транслювався на BBC Radio 4. Тунель викопали студенти під час холодної війни.

Про це повідомляє Inspired із посиланням на журнал NME. До цього компанія працювала над серіалами "Гірі/Хадзі" й "Чорнобиль", який отримав премію "Еммі" як найкращий мінісеріал 2019 року.

 

У подкасті Мерріман розповідає про тунель під Берлінською стіною, яка розділяла території Німецької Демократичної Республіки та Східного Берліну.

По периметру стіни з 1961 року діяли контрольно-пропускні пункти, але більшість мешканців НДР, які хотіли виїхати зі Східного Берліна, змушені були робити це нелегально.

У такому разі прикордонники мали стріляти у втікачів. Документально підтверджено смерть 125 людей, які намагалися перебратися в іншу частину Берліну.

Тунель 29 у 1962 році викопала група студентів, яким вдалося втекти в західну частину міста. Хід на Бернауер-штрасе вирішили зробити, щоб допомогти іншим втікачам: один студент таким чином хотів повернутися до своєї сім'ї.

Процес створення тунелю знімала американська телекомпанія NBC. Завдяки підкопу зі східної частини в Західний Берлін вдалося втекти 29 мешканцям.

Зараз Мерріман пише книгу про будівництво "Тунелю 29". Sister Pictures Ltd поки не уточнюють, чи ця історія стане основою для фільму чи серіалу.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.