АНОНС: У Києві відбудеться презентація книжки про загиблого в АТО майданівця Антона Цедіка

“Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини” – це збірка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота і подвижника.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Антон Цедік із позивним "Еней" народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіти. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві.

"Ідея написати книгу про Антона Цедіка виникла у директора нашої гімназії Олени Голтвяниці. Вона познайомила мене з його сім'єю. На той час ми мали спогади батьків, однокласників, друзів, побратимів, родичів Антона.

Мама Антона принесла мені його записник із номерами людей, яких знав Антон. Ми намагалися зв'язатися з кожним. Здається, моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходили листи – теплі, щирі спогади про Антона," – пригадує упорядниця книжки Олена Стоцька.

2019 року це видання на конкурсі "Краща книга Полтавщини" посіло ІІ-е місце у номінації "Краще прозаїчне видання".

"18 лютого цілу ніч він разом з іншими побратимами відбивав атаки спецназу та внутрішніх військ. Їм дісталася найважча ділянка оборони – під стелою Незалежності. Згори – з "Глобуса" – "беркутівці" жбурляли вниз гранати та пляшки із запалювальною сумішшю, а далі поливали водою.

Антон розповідав, що коли займалися штани, він біг гасити їх до брандспойтів, а після тієї ночі він викинув щойно куплені берці", – йдеться у книзі зі спогадами про героя.

Із початком російської збройної агресії проти України Антон Цедік пішов у добровольчий батальйон "Дніпро". Згодом воював у "Донбасі". Був учасником звільнення населених пунктів Бахмут, Лисичанськ, Попасна.

Ольга Цедік пригадує останню розмову з сином. Антон, якому було 27 років, з'явився у сюжеті на одному з центральних телеканалів, де разом зі своїми побратимами вітав українців із Днем Незалежності. А вже 29 серпня його не стало.

"28 серпня я востаннє говорила з Антоном по телефону. Це було о пів на десяту. Він зателефонував сам, сказав, що мають оголосити "тишу" й зв'язку деякий час не буде, щоб я не хвилювалася й не телефонувала йому доти, допоки він сам не вийде на зв'язок", – розповідає мама загиблого.


Видання презентуватимуть:

Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки "Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини". Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка.


Спогадами про Антона також ділитимуться його батьки, друг із часів Майдану – Олександр Костик (Кошиць), "Сварог" із батальйону "Азов" – Тарас Лелюх, Тарас Гапон "Тар" – виїздив разом із Цедіком з Іловайська, потрапив під обстріл в одному КРАЗі.

До розмови долучаться Роман Коваль – президент Історичного клубу "Холодний Яр", Сергій Василюк – лідер рок-гурту "Тінь Сонця", Анна Земко – головний редактор журналу "Слово Жінки", а також учасники Революції Гідності, бойові побратими та ветерани АТО, друзі та знайомі Антона Цедіка.


Час: 15 лютого, субота, 13.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.