У Тернополі презентували документальну книгу про архів УПА

Документальне видання про архів УПА, збережений у криївці в церкві села Кордишів на Тернопільщині, презентували у четвер в обласному центрі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Тернопільська облрада

"До книги "Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині" увійшли унікальні документи, які випадково у 2011 році були виявлені на горищі сільської церкви.

У старій скрині, своєрідному "сейфі", повстанці зберігали сотні архівних документів-свідчень боротьби воїнів УПА із німецькими окупантами та підрозділами НКВС.

Це – різноманітні накази, агітаційні матеріали, звернення, листівки, інструкції, датовані кінцем 40-х, початком 50-х років минулого століття", - розповів уродженець села, а нині – начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

За його словами, минулого року коли продовжилися дослідження сакральної споруди у Кордишеві, було знайдено ще одну замасковану криївку.

В обох підпільних сховищах було виявлено зброю, набої, одяг та побутові предмети, якими користувалися українські повстанці.

У новій книзі подано матеріали, зібрані експедицією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.