У Тернополі презентували документальну книгу про архів УПА

Документальне видання про архів УПА, збережений у криївці в церкві села Кордишів на Тернопільщині, презентували у четвер в обласному центрі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Тернопільська облрада

"До книги "Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині" увійшли унікальні документи, які випадково у 2011 році були виявлені на горищі сільської церкви.

У старій скрині, своєрідному "сейфі", повстанці зберігали сотні архівних документів-свідчень боротьби воїнів УПА із німецькими окупантами та підрозділами НКВС.

Це – різноманітні накази, агітаційні матеріали, звернення, листівки, інструкції, датовані кінцем 40-х, початком 50-х років минулого століття", - розповів уродженець села, а нині – начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

За його словами, минулого року коли продовжилися дослідження сакральної споруди у Кордишеві, було знайдено ще одну замасковану криївку.

В обох підпільних сховищах було виявлено зброю, набої, одяг та побутові предмети, якими користувалися українські повстанці.

У новій книзі подано матеріали, зібрані експедицією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.