Японські замки запропонують туристам ночівлю

Два замки в Японії цьогоріч вперше відкриють свої двері для мандрівників, які в них зможуть провести ніч по-королівськи.

Як пише Lonely Planet, починаючи з квітня, туристи зможуть заночувати в замку Одзу. На гостей чекають кімнати в центральній чотириповерховій вежі, традиційний вітальний салют зі зброї, танцювальна вистава й "обід феодала".

 
Фото: JNTO

Замок Одзу був побудований у XIV столітті, а 2004 року відновлений з використанням традиційних матеріалів і методів. Історична споруда розташована лише за кілька хвилин ходьби від Старого міста Одзу – дивовижного лабіринту провулків і стародавніх будинків періодів Едо (1603 - 1867 рр.) і Мейдзі (1868 - 1912 рр.).

А в липні 2020 року охочі зможуть забронювати проживання в замку Хірадо. Втім, оригінальна будівля замку, побудованого в XVI столітті не збереглася до наших днів. Зараз на її місці стоїть п'ятиповерхова реконструкція з безліччю традиційних деталей.

 
Фото: JNTO

Як зазначили в Японській національній туристичній організації (JNTO), такою акцією вони хочуть "дати змогу гостям отримати автентичні враження про Японію".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.