НБУ оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України"

Національний банк оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України", в якому беруть участь усі пам’ятні монети України, офіційно введені в обіг регулятором з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

 

"Відсьогодні стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України" на визначення кращої монети 2019 року. Участь у конкурсі беруть усі пам'ятні монети України, офіційно введені в обіг Національним банком України з 1 січня до 31 грудня 2019 року", - йдеться в повідомленні НБУ.

За право стати автором кращої монети змагатимуться такі художники – автори дизайну пам'ятних монет у 2019 році: Любов Андрощук, Володимир Дем'яненко, Марина Куц, Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, Наталія Фандікова та група художників АртТріум: Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки.

Конкурс проходитиме у два етапи. На першому етапі – з 3 лютого до 6 квітня 2020 року – шляхом голосування визначатимуться три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній із двох номінацій:

"Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року, з урахуванням теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології;

"Краще розкриття теми" − оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, що присвячується особистості, події, інституції тощо.


ДОВІДКА. Конкурс започатковано в 2005 році. За результатами конкурсу "Краща монета року України" за 2018 рік перемогу в номінаціях "Краща монета року" та "Краще розкриття теми" присуджено пам'ятним монетам набору "До 100-річчя Національної академії наук України": "Ера миру", "Ера змін", "Ера технологій", "Людина, час, простір" (срібло, номінал кожної монети 5 гривень).

Автори ескізів усіх монет-переможниць – художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.