НБУ оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України"

Національний банк оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України", в якому беруть участь усі пам’ятні монети України, офіційно введені в обіг регулятором з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

 

"Відсьогодні стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України" на визначення кращої монети 2019 року. Участь у конкурсі беруть усі пам'ятні монети України, офіційно введені в обіг Національним банком України з 1 січня до 31 грудня 2019 року", - йдеться в повідомленні НБУ.

За право стати автором кращої монети змагатимуться такі художники – автори дизайну пам'ятних монет у 2019 році: Любов Андрощук, Володимир Дем'яненко, Марина Куц, Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, Наталія Фандікова та група художників АртТріум: Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки.

Конкурс проходитиме у два етапи. На першому етапі – з 3 лютого до 6 квітня 2020 року – шляхом голосування визначатимуться три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній із двох номінацій:

"Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року, з урахуванням теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології;

"Краще розкриття теми" − оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, що присвячується особистості, події, інституції тощо.


ДОВІДКА. Конкурс започатковано в 2005 році. За результатами конкурсу "Краща монета року України" за 2018 рік перемогу в номінаціях "Краща монета року" та "Краще розкриття теми" присуджено пам'ятним монетам набору "До 100-річчя Національної академії наук України": "Ера миру", "Ера змін", "Ера технологій", "Людина, час, простір" (срібло, номінал кожної монети 5 гривень).

Автори ескізів усіх монет-переможниць – художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.