Естонія закидає Росії викривлення історичної правди

Укладений 2 лютого 1920 року Тартуський мирний договір є чинним донині, вважає президентка Естонії Керсті Кальюлайд. Натомість у Москві вважають, що договір втратив свою чинність ще 1940 року.

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що укладений 2 лютого 1920 року між Естонією та Радянською Росією Тартуський мирний договір є чинним і досі. Про це вона сказала в неділю, 2 лютого, під час урочистостей з нагоди 100-річчя підписання цього договору, повідомляє "Німецька Хвиля".

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд
Президентка Естонії Керсті Кальюлайд

"Тартуський мирний договір був, є і залишиться свідоцтвом про народження естонської держави. І він є чинним. Естонія не приєдналася до Радянського Союзу добровільно, нас окупували", - заявила вона.

Кальюлайд підкреслила, що цей документ офіційно і дипломатично закріпив перемогу Естонії в Визвольній війні 1918-1920 років. Крім того, договір став основою для визнання Естонії в якості "суб'єкта, а не об'єкта міжнародних відносин" і суверенної держави, зазначила далі естонський президент.

Одночасно вона закликала відмовитися від перегляду повоєнних кордонів Європи. "Ми відновили нашу незалежність на основі правової спадкоємності. У той же час ми повинні поважати міжнародний консенсус щодо того, що післявоєнні кордони Європи більше не будуть перемальовуватися", - зазначила Кальюланд.

На урочистому заході, присвяченому 100-річчю підписання договору, були присутні представники Польщі, Латвії та Фінляндії. Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив про намір Варшави і Таллінна спільно протистояти прагненню РФ по-своєму тлумачити історичні події XX століття.

"Під час наших переговорів ми зійшлися на думці, що засуджуємо недавні спроби Москви спотворити, сфальсифікувати і по-новому інтерпретувати історію.

Ми плануємо в найближчому майбутньому продовжити наші дії, спрямовані проти цих спроб", - підкреслив він після зустрічі в Тарту з естонським колегою Урмасом Рейнсалу.

У свою чергу, Рейнсалу заявив, що 100-річчя Тартуського мирного договору є святковим днем, який не можуть затьмарити спроби третіх країн сфальсифікувати історичні факти.

Солідарність з Естонією і Польщею також висловив глава МЗС Латвії Едгар Рінкевичс. "Ми продовжимо боротьбу за історичну істину і будемо і далі наполягати на цих історичних фактах", - підкреслив він.



Довідково. Тартуський (Юр'ївський) мирний договір був підписаний 2 лютого 1920 між Радянською Росією і Естонією та визнає незалежність естонської держави.

Москва вважає, що після приєднання Естонії до СРСР в 1940 році Тартуському договір втратив свою силу, а Таллінн наполягає на продовженні його дії, розглядаючи події 1940 року як окупацію.

Наприкінці січня офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що 1940 року Естонія втратила статус суб'єкта міжнародного права після вступу до складу СРСР. Відтоді Тартуський договір, за її словами, втратив свою чинність, оскільки сторони, які його підписали, виявилися в складі однієї держави.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.