Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

Парламент Естонії Рійгікогу схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій засудив російську інтерпретацію історичних подій, які передували Другій світовій війні.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.ee.

 

"Естонський парламент ухвалив у середу резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій, з-поміж іншого, засуджується російська інтерпретація історичних подій, які передували Другій світовій війні", - йдеться у повідомленні.

72 депутати підтримали документ, один виступив проти (Михайло Стальнухін з Центристської партії), ще 6 не голосували.

Преамбула резолюції засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і його секретні протоколи, після підписання яких настала "окупація країн Балтії і розподіл Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни".

У резолюції висловлено підтримку Польщі та іншим європейським країнам, яких "Росія останнім часом зараховує до винуватців початку Другої світової війни".

Документ засуджує "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни і перекладаючи відповідальність на жертв агресії".

Естонські депутати наголошують, що Друга світова війна стала можливою як прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, а нацистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у небачених за масштабами в історії людства масових вбивствах, депортації і позбавленні життя і волі.

Парламент закликав уряд Естонії підтримувати збереження автентичної історичної пам'яті як в Естонії, так і в усьому світі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.