Музей Майдану планує відкрити бібліотеку та фондосховище

Національний музей Революції Гідності, який гостро потребує приміщення, відкриє у 2020 році бібліотеку та фондосховище.

Про це заявив генеральний директор музею Ігор Пошивайло під час оприлюднення звіту про діяльність інституції за 2019 рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Джерело: Музейний простір

"У нас в колекції понад 4 тисячі предметів, які у стані опрацювання. Приємним досягненням минулого року було те, що нарешті за 4 роки діяльності ми спромоглися на приміщення під фондосховище.

Цього року ми його відкриємо і створимо там умови для відповідного зберігання, опрацювання і консервування нашої колекції. Це всього 300 метрів, але на цьому етапі для нас достатньо", - зазначив Пошивайло.

Він уточнив, що команда музею на сьогодні складається з 10 осіб – це 10 напрямків, 10 відділів.

"Цього року ми відкриваємо науково-бібліотечний ресурс на вулиці Липській, 16. Там буде розміщена бібліотека Майдану, доповнена науковою бібліотекою. І ми матимемо інформаційний ресурс, де всі бажаючі зможуть працювати з нашими архівами.

Ми маємо великий попит, до нас приходять учасники Революції гідності, зокрема постраждалі, поранені. Вони системно працюють з нашим фотоархівом, знаходячи докази для слідчих дій", - поінформував генеральний директор.

Він нагадав, що на Алеї Героїв Небесної сотні поки що тривають слідчі дії, на територію, де заплановано будівництво музею, накладено арешт, тому це відкладається на невизначений час. Проте колектив має 6 точок приміщень.

"Звичайно, що нам складно втілювати наші завдання в умовах, коли ми не маємо свого фізичного простору. І саме тому урядом України було ініційовано і проведено міжнародний архітектурний конкурс, що передбачав створення двох фізичних просторів — меморіального і музейного.

В музейному ми бачили третю складову — Дім свободи, який сьогодні ми досить активно апробовуємо на існуючих орендованих площах, зокрема у Будинку профспілок. Для нас він дуже важливий, це своєрідний прототип майбутнього музею", - сказав Пошивайло.


Відзначимо, що Інформаційно-виставковий центр у Будинку профспілок, який відкрито трохи більше як рік тому, за час роботи відвідали понад 11 тисяч осіб, з них більше 10% - іноземці.

Також керівник музею додав, що 2019 року на місці закинутого котловану, яке визначено під будівництво музею, відкрито виставково-освітній простір "М³: Майдан – Меморіал – Музей".

"Ми сподіваємось, що в теплу пору року цей масштабний проєкт отримає друге життя", - підкреслив Пошивайло.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.