Архів СБУ презентував збірку «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр.». ФОТО. ВІДЕО

В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулась презентація збірки «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб», створеної за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

 

У заході взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, доктор історичних наук професор Станіслав Кульчицький, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, представники державних установ та громадських організацій, науковці.

"Це видання містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії кримськотатарського народу – про національний рух у період воєн і революцій 1917–1920 рр.", – зазначив під час спілкування із присутніми директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 

Структурно книга складається із двох частин, історичного екскурсу та добірки архівних документів. Так на окрему увагу заслуговують розсекречені матеріали зі справи "Міллі-Фірка", а особливо протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту із відомостями про жертви серед місцевого населення та матеріальні збитки внаслідок захоплення більшовиками влади в Криму.

Паралелі із сучасними подіями та ситуацією на тимчасово анексованому півострові провести не складно.

 

"Читачам також будуть цікаві чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого Курултаю від грудня 1917 року. Оригінали цих матеріалів лишилися в Криму", – зазначив Андрій Когут.

У цьому контексті автор історико-аналітичної частини книжки і наукових коментарів до документів та співупорядник видання Андрій Іванець наголосив, що важливу роль для висвітлення трансформації корінного в Криму кримськотатарського народу у етнонацію у 1917–1920 рр. мають документи репресивних органів СРСР.

"Для українських вчених утруднений, а іноді і унеможливлений доступ до них на тимчасово окупованій території Криму і в Росії. Втім завдяки процесам декомунізації такі документи можна вивчати у архівах на вільній території України", – наголосив науковець.

 

Поява збірки є результатам спільної та кропіткої праці фахівців ГДА СБУ, Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України та Центру досліджень визвольного руху за підтримки Міністерства культури, молоді та спорту України.


Вміщені до збірки матеріали доступні також в електронному форматі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.