Польська інтелігенція закликає засудити вандалізм щодо українських могил у Польщі

Польська інтелігенція висловила обурення проти осквернення українських могил у польській державі.

Про це йдеться у зверненні до міністра культури і національної спадщини Петра Гліньского, повідомляє Еспресо із посиланням на газету "Wyborcza".

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

"Ми пишемо міністру, щоб висловити обурення і рішучий протест проти осквернення українських могил у польській державі. Ми закликаємо міністра засудити ці варварські вчинки, які порушують людські цінності, зокрема ті, що лежать в основі європейської цивілізації, до яких Республіка Польща століттями належала" , - йдеться в зверненні.

У січня цього року Союз українців у Польщі повідомив Міністерство культури і національної спадщини, Комітет національних меншин Сейму Республіки Польща та Інститут національної пам'яті про черговий акт профанації і руйнування української могили, на цей раз в колишньому селі Монастир, розташованому в гміні Горінець у Підкарпатської губернії. Могила воїнів Української повстанської армії, які загинули 2 і 3 березня 1945 року.

У січні цього року табличка з іменами полеглих знову була розбита на ще менші частини і разом з традиційними українськими рушниками, розрізаними на шматки, викинута в яму.

Сенс цього акту вандалізму – злочинці хотіли показати, що польські громадяни української національності не мають права бути поховані на цвинтарі на території польської держави.

Починаючи з 2014 року, у Польщі оскверняють українські могили, хрести і пам'ятники. Ні центральна влада Республіки Польща, ні будь-які інші органи, до компетенції яких входить охорона кладовищ і пам'ятників, не здійснювали ніяких дій щодо запобігання варварству і виправленню заподіяного зла, незважаючи на наявність матеріальних доказів, включаючи відеозаписи цих актів, опублікованих в мережі.

"Ми, автори цього листа, з повною силою підтримуємо заяву союзу українців у Польщі і категорично закликаємо Міністерство культури і національної спадщини та Інститут національної пам'яті публічно засудити акти знищення і осквернення українських могил і пам'ятних знаків у польській державі. Ми також очікуємо жорсткої реакції від правоохоронних органів", - йдеться у зверненні.


Звернення підписали:

Izabella Chruślińska

Danuta Kuroń

Edwin Bendyk

Martyna Bogaczyk

Halina Bortnowska-Dąbrowska

prof. Przemysław Czapliński

Anna Dąbrowska

Tomasz Dostatni OP

Krystyna Engelking

Beata Fudalej

Grzegorz Gauden

Konstanty Gebert

Agnieszka Glińska

Witold Horowski

Jerzy Illg

Krystyna Janda

Andrzej Leder

Magdalena Łazarkiewicz

prof. Andrzej Mencwel

Joanna Onyszkiewicz

Janusz Onyszkiewicz

Grzegorz Pac

Bartosz Piechowicz

Józef Pinior

Danuta Przywara

Józef Puciłowski OP

Anda Rottenberg

Nina Smolar

Eugeniusz Smolar

Paweł Smoleński

Grażyna Staniszewska

Krzysztof Stanowski

prof. Jerzy Stępień

Rafał R. Suszek

Andrzej Szeptycki

prof. Joanna Tokarska-Bakir

ks. prof. Alfred Wierzbicki

prof. Marek Wilczyński

Agnieszka Wiśniewska

Michał Wojcieszczuk

prof. Anna Wolff-Powęska

Krystyna Zachwatowicz-Wajda



Нагадуємо
, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.