Заява Українського інституту національної пам'яті щодо збереження військових поховань у Польщі

20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

"Історична правда" публікує заяву Українського інституту національної пам'яті у зв'язку з цією подією. Заява розміщена на офіційному сайті УІНП.

 

"У січні цього року на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві у Польщі стався черговий акт вандалізму – була понівечена пам'ятна дошка з іменами вояків УПА, які загинули у боях з НКВД у 1945 році.

Категорично засуджуємо цю дію і сподіваємося, що найближчим часом це та інші місця поховань будуть відновлені, а винні у нарузі над пам'яттю – справедливо покарані.

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

 

Підкреслюємо важливість для нас офіційної заяви Міністерства закордонних справ Республіки Польща, у якій засуджується цей акт вандалізму, а також висловлюється запевнення, що польські компетентні органи розслідуватимуть цю справу.

Цінуємо позицію польського уряду, сприймаємо її як важливу частину збереження добросусідських відносин та очікуємо на результати слідства.

Також не виключаємо, що могла мати місце інспірована ззовні провокація напередодні зустрічі президентів України та Польщі, запланованої наступного тижня безпосередньо перед урочистостями з нагоди 75-річчя звільнення колишнього концентраційного табору Аушвіц-Біркенау.

Нагадаємо, що це вже 19-й акт вандалізму від початку російсько-української війни.

Сподіваємося, що попередні домовленості про відновлення законних місць пам'яті будуть результативними, а підтримання конструктивних контактів між українськими та польськими інституціями сприятиме спільному гідному вшануванню пам'яті загиблих українців та поляків" - йдеться у заяві УІНП.

 

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: 

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.