Рада ухвалила закон про збереження культурних цінностей у музеях Донбасу та Криму

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)".

Відповідне рішення підтримали 304 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Цим законом вносяться зміни до законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу" в частині призначення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Документ визначає їхнє призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Україні культурних цінностей, які збереглися в цих закладах.

Законом визначено, щоб Міністерство культури, молоді та спорту призначало керівників державних і комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Криму та Севастополя шляхом укладення з ними контракту на п'ять років або внесення змін до укладеного з ними контракту (якщо керівник очолює державний чи комунальний заклад на умовах сумісництва) після співбесіди.

Передбачається, що керівник державного чи комунального закладу культури може бути призначений керівником на умовах сумісництва в іншому державному чи комунальному закладі культури виключно відповідного функціонального спрямування.

Окрім того, закон встановлює, щоб на період тимчасової окупації Міністерство культури, молоді та спорту визначило з переліку музеїв, затвердженого урядом, головного зберігача музейних предметів і музейних колекцій, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, шляхом прийняття рішення про передачу на постійне або тимчасове зберігання.

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті "Голос України".

Проєкт закону №2187 у ВР зареєструвала група народних депутатів на чолі з головою з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком 30 вересня з ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України.

29 жовтня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу.

У першому читанні парламент ухвалив цей документ 30 жовтня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.