Посольство Польщі розкритикувало слова речниці МЗС про діячів ОУН

Посольство Польщі в Україні розкритикувало в суботу заяву речниці Міністерства закордонних справ Катерини Зеленко, яка заявила, що кожен народ вправі самостійно визначати і вшановувати своїх героїв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

З її слів, Україна свідома того, що "існують діячі, інституції і навіть країни, які зацікавлені у тому, щоб питання вшанування національних героїв і важливих дат і надалі були предметом розбрату між українцями й іншими народами".

У надісланому агентству PAP коментарі в суботу посольство Польщі в Україні розкритикувало заяву Зеленко.

"Важко повірити, що такі слова могли прозвучати з вуст українського дипломата", - йдеться у заяві посольства, яку наводить Onet.

У посольстві підкреслили, що заява Зеленко не розміщена на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України.

"Якби її слова були правдивими, це означало б, що українська дипломатія до національних героїв зараховує ідеологів українського інтегрального націоналізму, жертвами якого стали десятки тисяч поляків, євреїв і тисячі представників інших народів", - йдеться в заяві посольства Польщі.

"Якщо пані Зеленко вважає, що культ Бандери чи Мельника – це внутрішня справа України, то на якій підставі Київ звертається (на наш погляд, звертається справедливо) з ініціативою, щоб Росія визнала Голодомор геноцидом та виступає проти московської теорії "русского міра"?

Чому Україна може висловлюватися, наприклад, про відновлення пам'ятників УПА в Польщі, а Польща має не висловлюватися про польські жертви УПА, які спочивають у безіменних ямах смерті на території України?" - йдеться у заяві.

"Найважче повірити, що речниця МЗС України могла натякати, що заява послів Польщі та Ізраїлю діє в інтересах третьої сторони. Польща та особисто посол Ціхоцький багато разів довели своє негативне ставлення до агресії Росії проти України та діями на міжнародній арені підтвердили свою підтримку Україні", - обурюється посольство.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.